20 червня відзначається Міжнародний день біженців, коли увага зосереджується на тих 120 мільйонах людей, які змушені були тікати від війни, переслідувань, голоду та серйозних наслідків зміни клімату. Кількість біженців у світі наразі є найбільшою за всю історію. Зазвичай ті, хто тікає зі своїх домівок, прагнуть залишатися поруч із рідним регіоном, і лише небагато з них намагаються потрапити до Фінляндії. Однак і Фінляндія повинна нести відповідальність за допомогу людям, які шукають міжнародного захисту.
За даними Управління Верховного комісара ООН у справах біженців (UNHCR), за останній рік значна кількість людей була змушена тікати від війни та переслідувань у Газі, М’янмі та Судані. Навіть 6 мільйонів суданців втекли через бої між сторонами громадянської війни в країні.
З жовтня ми спостерігаємо за особливо жахливою ситуацією жителів Смуги Гази, коли Ізраїль здійснює повітряні та наземні атаки на цю територію. Вже загинуло 40 000 осіб, поранених як мінімум удвічі більше. Понад 1,5 мільйона мешканців Гази змушені були залишити свої домівки. Гуманітарна ситуація є катастрофічною.
Ресурси для допомоги біженцям мають бути гарантовані. Більшість біженців зазвичай намагаються залишитися поблизу своєї країни походження та теперішнього житла, але деякі намагаються дістатися далі, наприклад до Фінляндії. Запропонована нинішнім урядом Фінляндії так звана модель Руанда, де шукачів притулку відправляли б за межі Європи, є проблематичною з багатьох точок зору.
Фінляндія повинна нести відповідальність за людей, які шукають міжнародного захисту, і саме з цієї причини запропонований урядом «закон про відштовхування» є неприйнятним для шукачів притулку. Ця пропозиція викликала спротив серед організацій, що працюють з шукачами притулку, багатьох опозиційних політиків та правознавців, оскільки закон порушував би конституцію та міжнародні договори з прав людини.
Нова прикордонна ініціатива, яка викликала критику, дозволила б відштовхувати шукачів притулку на східному кордоні, не даючи їм можливості подати заявку на притулок у Фінляндії. Їхня ситуація в Росії є надзвичайно складною. Закон обґрунтовується тим, що Росія використовує шукачів притулку для тиску на Фінляндію.
Навіть якщо в’їзд шукачів притулку з Росії є інструменталізованим, це не зменшує потребу шукачів у міжнародному захисті.
У Росії на ЛГБТК+-людей чиниться ворожість, дискримінація та насильство. Держава криміналізує ЛГБТК+-спільноти та їхніх членів, що робить Росію для них ще небезпечнішою. Люди з сексуальних та гендерних меншин постійно тікають з країни, і вони повинні мати можливість шукати захисту також у Фінляндії.
Ми очікуємо від Фінляндії заходів, щоб право на подання заяви на притулок було реалізовано, і закликаємо кожну людину проявити солідарність і дружелюбність до тих, хто тікає зі своїх домівок – незалежно від того, чи вони з України, Гази, Судану, Росії чи іншого місця.
UNHCR описує цьогорічну тему Дня біженців – солідарність – як відчинення дверей, пошук рішень для причин, через які люди змушені тікати, припинення конфліктів, щоб люди могли повернутися до своїх домівок, а також забезпечення достатніх ресурсів для підтримки біженців.
Коли повернення додому неможливе, організація «Kotimajoituksen tuki ry» допомагає людям оселитися у приватних домівках у Фінляндії замість центрів прийому.
У контексті домашнього прийому відчинення дверей стає буквальною дією. Коли у 2015 та 2016 роках до Фінляндії прибуло рекордне число шукачів притулку, люди проявили солідарність різними способами – один із них був відчинення своїх домівок для тих, хто потребував житла.
Життя в домашньому прийомі є гарним та бажаним варіантом проживання для багатьох, хто шукає захисту. Обидві сторони отримують цінний досвід: мешканець входить у місцеву спільноту, може отримати мовні навички та контакти. Приймаюча сторона також знайомиться з новими людьми та отримує новий досвід і погляд на суспільство.
Переїзд до домашнього прийому та спільне життя з незнайомою людиною вимагають сміливості. Відчинення власного дому для незнайомця – це не лише сміливий, але й солідарний вчинок.